козля
Козля́, -ля́ти
с. = кізля. Не прийму тельців од тебе, ні козлят з отар твоїх. К. Псалт. 118.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- козля — козля́ іменник середнього роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
- козля — -яти, с., рідко. Те саме, що козеня; цапеня. Великий тлумачний словник сучасної мови
- козля — КОЗЛЯ́, я́ти, с., рідко. Те саме, що козеня́; цапеня. Ягнята й козлята В стійлах тіснились вузьких (Борис Тен, пер. з тв. Гомера). Словник української мови у 20 томах
- козля — КОЗЕНЯ́ (маля кози), КОЗЕНЯ́ТКО зменш.-пестл., ЦАПЕНЯ́, ЦАПЕНЯ́ТКО, КОЗЯ́, КОЗЛЯ́, КОЗЛЯ́ТКО зменш.-пестл.; ЦА́ПИК, ЦАПО́К, КО́ЗЛИК (маля-самець). Один з вологих днів, які настали після лютих морозів, Білочка привела двох козенят: цапика й кізку (О. Словник синонімів української мови
- козля — Кізля́ і козля́, кі[о]зля́ти, кі[о]зля́ті, кі[о]зля́м; -зля́та, -зля́т козля́ і кізля́, -ля́ти, -ля́ті, -ля́м Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- козля — КОЗЛЯ́, я́ти, с., рідко. Те саме, що козеня́; цапеня. Ягнята й козлята В стійлах тіснились вузьких (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 161). Словник української мови в 11 томах