козубець
Козуб, -ба
м. Лубочная коробка, лукошко. Коли ти мені муж, то будь мені дуж, а як не гриб, то не лізь у козуб. Ном. № 9131. козубом ста́ти. Замерзнуть, сдѣлаться твердымъ какъ кора (о мокрой одеждѣ). Поки до санок дійшов, (мокрий) підрясник козубом став. Св. Л. 96. ум. козубець. Вх. Зн. 26.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- козубець — козубе́ць іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- козубець — див. кошик Словник синонімів Вусика
- козубець — -бця, ч. Зменш. до козуб. Великий тлумачний словник сучасної мови
- козубець — КОЗУБЕ́ЦЬ, бця́, ч. Зменш. до ко́зуб. Козубець лісових ягід. Словник української мови у 20 томах
- козубець — КОЗУБЕ́ЦЬ, бця́, ч. Зменш. до ко́зуб. Словник української мови в 11 томах