кокус

Ко́кус, -су

м.

1) Коксъ. Славяносерб. у.

2) раст. Potentilla verna. L. ЗЮЗО. І. 132.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кокус — КО́КУС, а, ч. У США – збори виборців – прихильників певної політичної партії, приписаних до виборчої дільниці. На кокусі виборці спочатку обговорюють стан справ і достоїнства кандидатів, а вже потім голосують за делегатів на партійний з'їзд округу... Словник української мови у 20 томах