колопенька
Коло́пня, -ні
ж. = коноплі. Шух. І. 137. Въ Лохвицк. у. только во мн. колопні. ум. колопе́нька. Ой дала-сь мня моя матенька, дала, як би тую колопеньку в болотонько впхала. Гол. І. 275.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me