колюх
Колю́х, -ха
м. Колючее растеніе. Взяв, наламав колюхів, обтикався да й сидить. Рудч. Ск. І. 159.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- колюх — -а, ч., діал. Колюча рослина. Великий тлумачний словник сучасної мови