колісце

Колісце́, -ця́

с. ум. отъ колесо.

1) Вообще маленькій кружокъ, маленькое колесо въ значеніяхъ 1 — 4 слова колесо. Колісце у млині. Одчинітеся, ворітця, одкотітеся, колісця. Мет. 171. Колесцем, бояре, колесцем! МУЕ. III. 118.

2) Въ блокѣ: каточекъ съ углубленіемъ для веревки. Шух. І. 162, 256.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. колісце — колісце́ іменник середнього роду * Але: два, три, чотири колісця́ Орфографічний словник української мови
  2. колісце — -я, с. Зменш. до колесо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. колісце — КОЛІСЦЕ́, я́, с. 1. Зменш.-пестл. до ко́лесо 1, 3. Ми дивилися на різні коліщата, приглядались, як вони крутяться, заздрили дядькові, який годував машину снопами і знав, котре колісце для чого (М. Томчаній); – То, мамцю, приймач. Словник української мови у 20 томах
  4. колісце — Колісце́, -ця́, -цю́; -лісця́, -лісе́ць Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. колісце — КОЛІСЦЕ́, я́, с. Зменш.-пестл. до ко́лесо 1, 3. Ми дивилися на різні коліщата, приглядались, як вони крутяться, заздрили дядькові, який годував машину снопами і знав, котре колісце для чого (Томч., Готель.., 1960, 63); — То, мамцю, приймач. Словник української мови в 11 томах