колісчатко
Колісча́тко, -ка
с. ум. отъ колісча́.
1) Рѣзецъ для тѣста.
2) мн. Родъ прошвы или вышивки на бѣльѣ. Чуб. VII. 415.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Колісча́тко, -ка
с. ум. отъ колісча́.
1) Рѣзецъ для тѣста.
2) мн. Родъ прошвы или вышивки на бѣльѣ. Чуб. VII. 415.