колісчатко

Колісча́тко, -ка

с. ум. отъ колісча́.

1) Рѣзецъ для тѣста.

2) мн. Родъ прошвы или вышивки на бѣльѣ. Чуб. VII. 415.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me