комисарчик

Комисар, -ра

м.

1) Комиссаръ. Чого вже не робили тії старости й комисари з городовими козаками. К. ЧР. 12.

2) Исправникъ. Добре було жити, поки не писали пани комисари хлопців у некрути. н. п. Я бачив сам таких і може б показав, да цур йому! боюсь: росержу комисара. Греб. 368. ум. комисарчик. Приїхали комисарчики, зі Львова писарчики господу записати, де має король стати. О. 1862. IV. 19.