компанчик

Компанчик, -ка

м. Солдатъ. Полюбила компанчика, гей за їм тужила. Гол. І. 145.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. компанчик — див. воїн Словник синонімів Вусика