конюшина

Конюшина, -ни

ж. Клеверъ, Trifolium pratense. Волын. г. ЗЮЗО. І. 139.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. конюшина — конюши́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. конюшина — -и, ж. Багаторічна трав'яниста бобова кормова рослина, що має трійчасті листки й квітки кулястої форми. Заяча конюшина — цінна кормова рослина родини бобових; використовується також у народній медицині для лікування ран. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. конюшина — КОНЮШИ́НА, и, ж. Рід багаторічних і однорічних трав'янистих рослин родини бобових, що мають трійчасті листки й квітки, зібрані в суцвіття кулястої форми. Літом густа, пахуча трава та квітки .. конюшини нависали з берегів аж над саме водяне дзеркало (І. Словник української мови у 20 томах
  4. конюшина — Багато- або однорічна трав'яниста рослина родини бобових, кормова рослина; бл. 300 видів поширені в помірному поясі Європи, Азії та Пн. Америки; як кормову рослину та медонос вирощують: к. червону (лукову), поширену на луках Європи та Азії... Універсальний словник-енциклопедія
  5. конюшина — Конюши́на, -ни, -ні Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. конюшина — КОНЮШИ́НА, и, ж. Багаторічна трав’яниста бобова кормова рослина, що має трійчасті листки й квітки кулястої форми. Літом густа, пахуча трава та квітки.. конюшини нависали з берегів аж над саме водяне дзеркало (Фр. Словник української мови в 11 томах