копиш

Копи́ш, -ша́

м. Палочка, заостренная въ видѣ лопаточки, — для копанія земли (у дѣтей). Зробив копти, — он шо діти на вулиці пічки копають, та й ходе кругом криниці, підкопує її. Мнж. 90.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me