копиш
Копи́ш, -ша́
м. Палочка, заостренная въ видѣ лопаточки, — для копанія земли (у дѣтей). Зробив копти, — он шо діти на вулиці пічки копають, та й ходе кругом криниці, підкопує її. Мнж. 90.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me