1. Словник української мови Грінченка

коробочка

Коробочка, -ки

ж.

1) ум. отъ коро́бка. Ой я свій крам у коробочку склав. АД. II. Чи зробиш луб'яну коробочку? Г. Барв. 324. А до мене Яків приходив, коробочку раків приносив. н. п.

2) Въ водяной мельницѣ чугунное гнѣздо для веретена шестерни. Черниг. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. коробочка — коро́бочка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири коро́бочки Орфографічний словник української мови
  2. коробочка — -и, ж. 1》 Зменш. до коробка 1). Дерев'яна коробочка муз. — ударний музичний інструмент з родини ідіофонів. 2》 Сухий плід рослини, у якому міститься насіння. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. коробочка — (іт. tamburo di legno) — ударний інструмент з родини ідіофонів, брусок з дзвінкої деревини розміром 11 х 8 х 5 см з глибоко видовбаною щілиною. Звук сильний, дзвінкий, ляскаючий, видобувається дерев’яними паличками. Широко застосовується в джазовому виконавстві. Словник-довідник музичних термінів
  4. коробочка — КОРО́БОЧКА, и, ж. 1. Зменш. до коро́бка 1. А до мене Яків приходив, коробочку раків приносив (Сл. Б. Грінченка); Кінчивши говорити, підійшов голова району до Марти і підніс їй маленьку-маленьку коробочку, сірники мовби (І. Словник української мови у 20 томах
  5. коробочка — Сухий плід, переважно багатонасінний; розтріскується; утворюється з кількох зрослих плодолистків, як у лілії та маку. Універсальний словник-енциклопедія
  6. коробочка — КОРО́БОЧКА, и, ж. 1. Зменш. до коро́бка 1. А до мене Яків приходив, коробочку раків приносив (Сл. Гр.); Кінчивши говорити, підійшов голова району до Марти і підніс їй маленьку-маленьку коробочку, сірники мовби (Ряб., Жайворонки, 1957, 53). Словник української мови в 11 томах