королик
Коро́лик, -ка
м.
1) ум. отъ коро́ль.
2) зоол. Крапивникъ, Motacilla troglodytes. Вх. Лем. 427.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- королик — Коро́лик: — кропив'янка (птах) [20] — кропив'янка [IV] Словник з творів Івана Франка
- королик — коро́лик 1 іменник чоловічого роду, істота про короля зневажл. коро́лик 2 іменник чоловічого роду, істота птах Орфографічний словник української мови
- королик — -а, ч. 1》 Зменш. до король 1). 2》 Дрібний лісовий птах ряду горобиних із сірувато-зеленим пір'ям та оранжевим або жовтим тім'ям; золотомушка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- королик — КОРО́ЛИК, а, ч. 1. Зменш. до коро́ль 1. Маючи вроджене почуття шляхетності й, сказати б, чоловічої делікатності, він розумів, що негоже отак навпростець посилати цього маленького королика під три чорти (П. Загребельний); – Були шведи... Словник української мови у 20 томах
- королик — КОРО́ЛИК, а, ч. 1. Зменш. до коро́ль 1. 2. Дрібний лісовий птах ряду горобиних із сірувато-зеленим пір’ям та оранжевим або жовтим тім’ям; золотомушка. Словник української мови в 11 томах