1. Словник української мови Грінченка

короставий

Коро́ставий, -а, -е

1) Чесоточный.

2) Шероховатый (о твердой поверхности). Шух. І. 284.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. короставий — Коро́ставий і коро́стявий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)