1. Словник української мови Грінченка

корх

Корх, -ха

м.

1) Мѣра длины въ ширину ладони или въ четыре пальца. В старі годи бач на цін міряли корхами. Харьк. г. Виріс як ячменик на корх, що тілько на голу косу косити. Черниг. у. Виріс на три корхи вгору. Г. Барв. 317.

2) Щепотка (земли). І то не наш корх землі, що нам очі закриють. Ном. № 1499.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. корх — корх іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. корх — див. кірх. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. корх — КОРХ див. кірх. Словник української мови у 20 томах
  4. корх — КОРХ див. кірх. Словник української мови в 11 томах