корчуга

Корчуга, -ги

ж. Преимущ. во мн. Короткій сани съ толстыми и высокими полозьями, у потребляющіеся для перевозки срубленныхъ деревьевъ. Шух. I. 180.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me