костричуватий
Костри́чуватий, -а, -е
Имѣющій много кострики. Костричувате прядіво. Н. Вол. у.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- костричуватий — див. колючий; шершавий Словник синонімів Вусика