кострубань

Кострубань, -ня

м. Со взъерошенными волосами, шерстью, перьями. А кому з нас, небого, ти здоровльом озвалась? — Отому коштрубаневі... що в середині. — А то був вітер. О. 1861. XI. Свид. 50.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me