1. Словник української мови Грінченка

кострубач

Коструба́ч, -ча

м. Взъерошенный. Оженився кострубач та взяв пелехату. Гол. II. 438.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кострубач — див. кошлатий Словник синонімів Вусика