котичок

Ко́тичок, -чка

м. ум. отъ ко́тик.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. котичок — ко́тичок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. котичок — див. дитина Словник синонімів Вусика
  3. котичок — КО́ТИЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до ко́тик 1. Бом-бом, дзелень-бом, Щоб гасити кицин дом [дім] .. Біжить котик з помелом .. Стоїть цілий кицин дом, Лиш котичок зажуривсь. Що хвостичок присмаливсь (із журн.). Словник української мови у 20 томах
  4. котичок — КО́ТИЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до ко́тик 1. Словник української мови в 11 томах