1. Словник української мови Грінченка

коханнячко

Коха́ння, -ня

с.

1) Любовь, любовная страсть. Чи всім людям із кохання так ся діє? Очі не сплять, серце стогне, душа мліє. Мет. 28. Минулося моє кохання, моє женихання. Левиц. І.

2) Любимый предметъ; возлюбленный или возлюбленная. Кохання моє! така в мене думка, що я тобі світ зав'язав. МВ.

3) Воспитаніе, взлелѣиваніе, возрощеніе (дѣтей, животныхъ, растеній). Вони більш куповані, ніж із свого кохання. Кіев. ум. коханнячко. Ой жаль мені коханнячка, дівочого гуляннячка. Мет. Спасибі тобі та, мій батечку, за твоє коханнячко. Чуб. V. 485. То ж тобі, ненько, за твоє коханнячко, що мене викохала, як утя на воді, та людям — не собі. Чуб. III. 392.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. коханнячко — коха́ннячко іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. коханнячко — див. коханий; наречена; наречений Словник синонімів Вусика
  3. коханнячко — -а, с., нар.-поет. Пестл. до кохання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. коханнячко — КОХА́ННЯЧКО, а, с., нар.-поет. Пестл. до коха́ння. Серденько щось Рибалочці віщує: Чи то тугу, чи то переполох, Чи то коханнячко?.. не зна він – а сумує! (П. Гулак-Артемовський); – Чого ти нидієш?! Ти що – сліпа? Чи не бачиш, що твориться?... Словник української мови у 20 томах
  5. коханнячко — КОХА́ННЯЧКО, а, с., нар.-поет. Пестл. до коха́ння. Серденько щось Рибалочці віщує: Чи то тугу, чи то переполох, Чи то коханнячко?.. не зна він — а сумує! (Г.-Арт., Байки.., 1958, 76); Цілую тебе, друже мій, серденько моє, коханнячко солодке (Коцюб. Словник української мови в 11 томах