1. Словник української мови Грінченка

коцур

Ко́цур, -ра

м. Котъ. Желех. кіт коцури во́зить. Котъ мурлычетъ. Вх. Лем. 42»).

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. коцур — Ко́цур: — кіт [25] Словник з творів Івана Франка
  2. Коцур — Ко́цур прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
  3. коцур — КО́ЦУР, а, ч., розм. Кіт. Привітно муркнув великий смугастий коцур, що грівся на печі, яка займала майже всю кімнату (Г. Пагутяк). Словник української мови у 20 томах