крадюка Крадю́ка, -ки м. = крадій. Мир. у. Слов. Д. Эварн. Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me крадькома крадючий Значення в інших словниках крадюка — див. злодій Словник синонімів Вусика