красуваннячко

Красува́ння, -ня

с.

1) Красованье, состояніе того, кто или что красуется.

2) Цвѣтеніе (о хлѣбахъ). ум. красуваннячко. Грин. III. 404.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me