кригнати
Кри́гнати, -наю, -єш
гл. Хирѣть; охать, стонать. Старий дід кригнає. Вх. Зн. 29.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кригнати — кри́гнати дієслово недоконаного виду стогнати діал. Орфографічний словник української мови
- кригнати — КРИ́ГНАТИ, аю, аєш, недок., діал. Стогнати, кректати (у 1 знач.). Старий дід кригнає (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
- кригнати — КРИ́ГНАТИ, аю, аєш, недок., діал. Стогнати, кректати (у 1 знач.). Старий дід кригнас (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах