кригнати

Кри́гнати, -наю, -єш

гл. Хирѣть; охать, стонать. Старий дід кригнає. Вх. Зн. 29.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кригнати — кри́гнати дієслово недоконаного виду стогнати діал. Орфографічний словник української мови
  2. кригнати — КРИ́ГНАТИ, аю, аєш, недок., діал. Стогнати, кректати (у 1 знач.). Старий дід кригнає (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
  3. кригнати — КРИ́ГНАТИ, аю, аєш, недок., діал. Стогнати, кректати (у 1 знач.). Старий дід кригнас (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах