крижати

Крижа́ти, -жа́ю, -єш

гл. = кружати. Мед, горілку крижаєш. Мет. 403.

2) = крижувати. А на тій горі а клен-древо стоїть, а на тім клен-древі крижі крижають, крижі крижають церкву будують. Чуб. III. 448.