1. Словник української мови Грінченка

критикувати

Критикува́ти, -ку́ю, -єш

гл. Критиковать. Надрукованого і критикованого нічого не читав. Шевч. Передм. до Гайдам.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. критикувати — критикува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. критикувати — Коментувати, судити, оцінювати, аналізувати; (кого) докоряти <�дорікати> кому, с. брати в роботу, розносити, засуджувати, с. картати, жм. розпушувати; (в газеті) протягати; (на зборах) проробляти. Словник синонімів Караванського
  3. критикувати — див. перечити Словник синонімів Вусика
  4. критикувати — [криетиекуватие] -уйу, -уйеиш Орфоепічний словник української мови
  5. критикувати — -ую, -уєш, недок., перех. Розглядати й оцінювати когось, щось, викриваючи вади, хиби; піддавати критиці. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. критикувати — КРИТИКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., кого, що. Розглядати й оцінювати когось, щось, викриваючи вади, хиби; піддавати критиці (у 2 знач.). Словник української мови у 20 томах
  7. критикувати — КРИТИКУВА́ТИ (розглядати й оцінювати когось, щось, викриваючи вади, хиби); ПРОРОБЛЯ́ТИ (ПРОРО́БЛЮВАТИ) розм., ДРА́ЇТИ розм., ПРОДРА́ЮВАТИ розм., ДОВБА́ТИ (ДОВБТИ́) розм., РОЗПІКА́ТИ розм., РОЗПУ́ШУВАТИ розм., ПРОПІСО́ЧУВАТИ розм., ПРОПЕ́РЧУВАТИ розм. Словник синонімів української мови
  8. критикувати — Критикува́ти, -ку́ю, -ку́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. критикувати — КРИТИКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. Розглядати й оцінювати когось, щось, викриваючи вади, хиби; піддавати критиці. Моя мета була презентувати письменників, а не критикувати їх (Л. Укр., V, 1956, 295); Хлопці.. Словник української мови в 11 томах