1. Словник української мови Грінченка

крутило

Крути́ло, -ла

с.

1) = крутіж. Вх. Зн. 30.

2) крутив, крутив, та вже ся і крутило перекрутило. Всевозможныя усилія, средства оказались неудачными. Желех.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. крутило — див. вир Словник синонімів Вусика
  2. крутило — А, ч. «Новий українець» — грошовитий, впливовий. Словник сучасного українського сленгу