крутливець

Крутли́вець, -вця

м. = крутіж. Вх. Зн. 30.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. крутливець — див. вир Словник синонімів Вусика
  2. крутливець — -вця, ч., крутливиця, -і, ж., зах. Крутіж. Великий тлумачний словник сучасної мови