1. Словник української мови Грінченка

кубочок

Кубок, -бка

м.

1) Кубокъ. Медом частували з золотого кубка. Мет. Що з тих кубків, як повні сліз? Ном. № 1436.

2) — на по́рох. Пороховница для храненія мелкаго пороху, употребляемаго для подсыпки на полку ружья. Шух. І. 231. ум. кубочок. Стоїть вода у кубочку, — коли хоч, напийся. Макс. Ой десь же ти, козаченьку, з кубочка вмивався. Чуб. V. 62.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кубочок — ку́бочок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. кубочок — -чка, ч. Зменш. до кубок 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кубочок — КУ́БОЧОК, чка, ч. Зменш. до ку́бок 1. Підперся [Микола] мечем під праве плече, а в лівій ручці кубочок держав, а з того кубочка сльоза капнула (з народної пісні); [Тетяна:] Випийте кубочок меду, то горло і прочиститься (І. Словник української мови у 20 томах
  4. кубочок — КУ́БОЧОК, чка, ч. Зменш. до ку́бок 1. [Тетяна:] Випийте кубочок меду, то горло і прочиститься (Котл., II, 1953, 48). Словник української мови в 11 томах