кужба

Кужба, -би

ж.

1) Въ треножникѣ: крюкъ, на который подвѣшивается котелокъ. Шух. І. 186, 187.

2) У колесниковъ: жердь съ привязанною къ ней деревянное) клюкой для прижиманія колеснаго обода, во время гнутья къ повідні. Вас. 147.

8) Горбящійся. Желех.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me