кужба
Кужба, -би
ж.
1) Въ треножникѣ: крюкъ, на который подвѣшивается котелокъ. Шух. І. 186, 187.
2) У колесниковъ: жердь съ привязанною къ ней деревянное) клюкой для прижиманія колеснаго обода, во время гнутья къ повідні. Вас. 147.
8) Горбящійся. Желех.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me