кулай

Кулай, -лая́

м. Кулачище. Він його як затопе кулаєм у пику, так той аж хряпом землі достав. Харьк. у. Слов. Д. Эварн.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кулай — -я, ч., діал. Великий кулак, кулачище. Великий тлумачний словник сучасної мови