1. Словник української мови Грінченка

куній

Куній, -я, -є

Куній. Куній хвіст. Ном. А він і зажартував, кунію шубочку попорвав; не журися, моя мила, кунія шубочка зашита буде, ми з тобою жити будем. н. п.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. куній — -я, -є, діал. Кунячий. Великий тлумачний словник сучасної мови