куріпонька
Куріпка, -ки
ж.
1) Курица.
2) Куропатка. Певно полює за куріпками і вже побачите коли яка-небудь не заплутається в його сільце. Стор. II. 243. ум. куріпонька, куріпочка. Куріпочка рябенька сокорить. К. Дз. 163. Задумала бабусенька та забагатіти, посадила куріпочку, щоб вивела діти. н. п.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me