кустрець

Кустре́ць, -ця́

м. Чирей, прыщъ; струпъ. Вх. Зн. 31.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кустрець — -я, ч., зах. Чиряк; струп. Великий тлумачний словник сучасної мови