кухарочка
Кухарка, -ки
ж. Повариха; кухарка. Звідтіль вона побігла до пекарні, переговорила з кухаркою, вислала її на житній базарь. Левиц. І. ум. кухарочка. Та казала собі снідання дати, снідання дати все гусятину, єї подруженьки все качатину, єї кухарочки все курятину. Чуб. III. 403.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кухарочка — куха́рочка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- кухарочка — -и, ж. Пестл. до кухарка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кухарочка — КУХА́РОЧКА, и, ж. Пестл. до куха́рка. Перший раз побачив мене – і здивувався. – А, кухарочка! – сказав весело (І. Франко); – Бачу що ви – кавалір, то прошу не водити сюди кухарочок та різних курв (Н. Околітенко). Словник української мови у 20 томах
- кухарочка — КУХА́РОЧКА, и, ж. Пестл. до куха́рка. Перший раз побачив мене — і здивувався. — А, кухарочка! — сказав весело (Фр., III, 1950, 101). Словник української мови в 11 томах