кухарочка

Кухарка, -ки

ж. Повариха; кухарка. Звідтіль вона побігла до пекарні, переговорила з кухаркою, вислала її на житній базарь. Левиц. І. ум. кухарочка. Та казала собі снідання дати, снідання дати все гусятину, єї подруженьки все качатину, єї кухарочки все курятину. Чуб. III. 403.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кухарочка — куха́рочка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. кухарочка — -и, ж. Пестл. до кухарка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кухарочка — КУХА́РОЧКА, и, ж. Пестл. до куха́рка. Перший раз побачив мене – і здивувався. – А, кухарочка! – сказав весело (І. Франко); – Бачу що ви – кавалір, то прошу не водити сюди кухарочок та різних курв (Н. Околітенко). Словник української мови у 20 томах
  4. кухарочка — КУХА́РОЧКА, и, ж. Пестл. до куха́рка. Перший раз побачив мене — і здивувався. — А, кухарочка! — сказав весело (Фр., III, 1950, 101). Словник української мови в 11 томах