кірчик
Кірчик, -ка
м. ум. отъ коре́ць. Вх. Лем. 424.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
-
кірчик —
Від слова: корець [XII]
Словник з творів Івана Франка
-
кірчик —
Кі́рчик, -ка; -чики, -ків
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)