кішниця

Кішни́ця, -ці

ж. Сѣнокосное мѣсто въ полонинах, огороженное; тамъ складывается сѣно въ стоги и тамъ-же находится лѣтнее жилище для приходящихъ туда рабочихъ, съ сараями для овецъ. Шух. І. 168, 189.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кішниця — Кі́шниця, кошниця: — плетений хлівець [21;IV] Словник з творів Івана Франка