кішниця
Кішни́ця, -ці
ж. Сѣнокосное мѣсто въ полонинах, огороженное; тамъ складывается сѣно въ стоги и тамъ-же находится лѣтнее жилище для приходящихъ туда рабочихъ, съ сараями для овецъ. Шух. І. 168, 189.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кішниця — Кі́шниця, кошниця: — плетений хлівець [21;IV] Словник з творів Івана Франка