лавута Лаву́та, -ти м. Дуракъ, глупецъ. Вх. Зн. 31. Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me лавровий лавчастий замок Значення в інших словниках лавута — див. дурний Словник синонімів Вусика лавута — -и, ч., зах. Дурень, бевзь. Великий тлумачний словник сучасної мови
Значення в інших словниках лавута — див. дурний Словник синонімів Вусика лавута — -и, ч., зах. Дурень, бевзь. Великий тлумачний словник сучасної мови