лавута
Лаву́та, -ти
м. Дуракъ, глупецъ. Вх. Зн. 31.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
-
лавута —
див. дурний
Словник синонімів Вусика
-
лавута —
-и, ч., зах. Дурень, бевзь.
Великий тлумачний словник сучасної мови