лазуряка
Лазуря́ка, -ки
м. Лѣсной разбойникъ? Були ще лазуряки, грабили, убивали, оббірали гроші і ховали їх у лісі, на степу... сами тож де небудь пропадали в розбоях, а гроші оставались. ХС. IV. 9.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me