1. Словник української мови Грінченка

ластівонька

Ластівка, -ки

ж.

1) Ласточка, Hirundo urbica. Ластівки вилітають, годинку обіцяють. Ном. № 309. Употребляется какъ ласкательное слово, особенно въ формѣ уменьш., по отношенію къ женщинѣ, которая въ поэзіи постоянно сравнивается съ ласточкой. Дівчино моя, переяслівко, поцілуй же мене, моя ластівко! н. п. Челядонько, ластівонько, годуй ти дитину! Коцип. Прокинься, моя ластівочко. Шевч. 317. Ся як ластівка літала в сінцях і в коморі, прибірала коло столу, поралась на дворі. Мкр. Н. Сподівалась невісточки як ластівочки собі на втіху. МВ. ІІ. 12. А в нашій стороні красні дівки, як ластівки, а тут — як ворони. Чуб. V. 20.

2) Четыреугольный кусокъ матеріи, вставляемый въ рубахѣ или другой одеждѣ подъ мышками.

3) Одинъ изъ кусочковъ сукна, преимущественно краснаго, вшиваемыхъ въ свиткахъ у таліи вверху усів. КС. 1893. XII. 449.

4) Названіе игръ: а) дѣтской, состоящей въ попаданіи палками въ брошенную вверхъ палку. Камен. у. б) дѣвичьей, съ пѣсней. Грин. III. 115. ум. ластівонька, ластівочка. Да ластівочка да купалася, да на бережку да сушилася! Чуб. V. 9.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ластівонька — ла́стівонька іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. ластівонька — -и, ж. Пестл. до ластівка I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ластівонька — ЛА́СТІВОНЬКА, и, ж. Пестл. до ла́стівка¹. Прилітала ластівонька, Прилітала, щебетала, Чи є в дому пан господар? Я ж бо знаю, що є вдома (щедрівка); Закричала ластівонька, Зо дна моря виринаючи, Гомоніли запорожці, Та й по Січі походжаючи (з думи);... Словник української мови у 20 томах
  4. ластівонька — ЛА́СТІВОНЬКА, и, ж. Пестл. до ла́стівка¹. Словник української мови в 11 томах