ластів'ятко
Ластів'я́, я́ти
с. Дѣтенышъ ласточки. Як ластівка з ластів'ятами. Ном. № 9236. ум. ластів'я́тко, ластів'яточко.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ластів'ятко — ластів'я́тко іменник середнього роду, істота Орфографічний словник української мови
- ластів'ятко — див. дитина Словник синонімів Вусика
- ластів'ятко — -а, с. Зменш.-пестл. до ластів'я. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ластів'ятко — ЛАСТІВ'Я́ТКО, а, с. Зменш.-пестл. до ластів'я́. – Ой, ти, ластів'ятко моє нещасливе! – приголубила його Печериця (П. Козланюк); Ти прийди, усміхнися мені, Ластів'ятко моє кучеряве (В. Симоненко); Одного дня найсміливіше ластів'ятко змахнуло крильцями – і вперше вилетіло з гніздечка (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах