латинник

Лати́нник, -ка

м.

1) Латынистъ.

2) Католикъ. Святих церков і кладовищ отецьких латинникам на глум не подамо. К. ПС. 99.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. латинник — лати́нник іменник чоловічого роду, істота римо-католик діал. Орфографічний словник української мови
  2. латинник — -а, ч., діал. Католик. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. латинник — ЛАТИ́ННИК, а, ч., діал. Католик. Він причепився до священика, що хоче перейти на латинський обряд, говорив, що його батько чи дід був латинником (І. Словник української мови у 20 томах
  4. латинник — КАТО́ЛИК, ПАПІ́СТ, ЛАТИ́ННИК заст. Ченці собі любили мирянам у голову задовбувати, що нема в світі ворога над католика (П. Куліш); (Годвінсон:) Хто ж між папістами пробув три роки, той їх звичаї чей же перейняв (Леся Українка)... Словник синонімів української мови
  5. латинник — Лати́нник, -ка; -ники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. латинник — ЛАТИ́ННИК, а, ч., діал. Католик. Він причепився до священика, що хоче перейти на латинський обряд, говорив, що його батько чи дід був латинником (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах