лаючий

Лаючий, -а, -е

Любящій ругаться. Лаюча баба. Ном. № 13620. Чоловік був надто смирний, а жінка лаюча. Г. Барв. 328.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лаючий — -а, -е. Який полюбляє лаятися. Лаюча жінка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. лаючий — Лаю́чий, -ча, -че Правописний словник Голоскевича (1929 р.)