левенятко
Левеня́, -ня́ти
с. Львенокъ. І левенят розгублює левиця. К. Іов. 10. ум. левенятко.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- левенятко — левеня́тко іменник середнього роду, істота Орфографічний словник української мови
- левенятко — -а, с. Зменш.-пестл. до левеня. Великий тлумачний словник сучасної мови
- левенятко — ЛЕВЕНЯ́ТКО, а, с. Зменш.-пестл. до левеня́. Можливо, зрештою, що він як та львиця задовольниться сплодженням сього одного левенятка (І. Франко); – Це левенятко головате – Таке мале, а вже вусате! (Г. Словник української мови у 20 томах
- левенятко — ЛЕВЕНЯ́ТКО, а, с. Зменш.-пестл. до левеня́. — Це левенятко головате — Таке мале, а вже вусате! (Бойко, Ростіть.., 1959, 72). Словник української мови в 11 томах