левенятко

Левеня́, -ня́ти

с. Львенокъ. І левенят розгублює левиця. К. Іов. 10. ум. левенятко.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. левенятко — левеня́тко іменник середнього роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. левенятко — -а, с. Зменш.-пестл. до левеня. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. левенятко — ЛЕВЕНЯ́ТКО, а, с. Зменш.-пестл. до левеня́. Можливо, зрештою, що він як та львиця задовольниться сплодженням сього одного левенятка (І. Франко); – Це левенятко головате – Таке мале, а вже вусате! (Г. Словник української мови у 20 томах
  4. левенятко — ЛЕВЕНЯ́ТКО, а, с. Зменш.-пестл. до левеня́. — Це левенятко головате — Таке мале, а вже вусате! (Бойко, Ростіть.., 1959, 72). Словник української мови в 11 томах