1. Словник української мови Грінченка

легкодумний

Легкодумний, -а, -е

Легкомысленный. Желех.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. легкодумний — легкоду́мний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. легкодумний — див. легковажний Словник синонімів Вусика
  3. легкодумний — -а, -е. 1》 Те саме, що легковажний. 2》 Те саме, що безтурботний 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. легкодумний — ЛЕГКОДУ́МНИЙ, а, е. 1. Те саме, що легкова́жний. Щоб здаватись молоденькою, трохи легкодумною дівчиною і підійти під стать простих дівчат, вона одірвала найбільшу оргинію і кинула нею згори на Лемішковського (І. Словник української мови у 20 томах
  5. легкодумний — ЛЕГКОВА́ЖНИЙ (який діє необачно, не поміркувавши; також про дії, вчинки, мову, в яких проявляється необачність), ЛЕГКОДУ́МНИЙ, ЛЕГКОДУ́ХИЙ, ЛЕГКОДУ́ШНИЙ, НЕСЕРЙО́ЗНИЙ, НЕСОЛІ́ДНИЙ, БЕЗДУ́МНИЙ, ПОРО́ЖНІЙ, ПУСТИ́Й, ВІ́ТРЯНИЙ розм., ПУСТОПОРО́ЖНІЙ розм. Словник синонімів української мови
  6. легкодумний — Легкоду́мний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. легкодумний — ЛЕГКОДУ́МНИЙ, а, е. 1. Те саме, що легкова́жний. Щоб здаватись молоденькою, трохи легкодумною дівчиною і підійти під стать простих дівчат, вона одірвала найбільшу оргинію і кинула нею згори на Лемішковського (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах