1. Словник української мови Грінченка

леліточка

Лелітка, -ки

ж.

1) Металлическая блестка, пришиваемая на одеждѣ, церковн. облаченіи и пр. Камен. у.

2) мн. Головное украшеніе гуцулокъ: мелкія бляшечки вокругъ головы. Гол. Од. 73. ум. леліточка. Ніхто не вгадає, що на гільцю сяє: золоті корхи верхи, срібні да леліточки. Рк. Макс. Употребляется какъ ласкательное слово: Ти ж моя леліточка!

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. леліточка — лелі́точка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. леліточка — -и, ж. Зменш.-пестл. до лелітка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. леліточка — ЛЕЛІ́ТОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до лелі́тка. * У порівн. Дрібнесенькі світляні блиски грали як леліточки по темній бронзовій правій щоці (Леся Українка). Словник української мови у 20 томах
  4. леліточка — ЛЕЛІ́ТОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до лелі́тка. *У порівн. Дрібнесенькі світляні блиски грали як леліточки по темній бронзовій правій щоці (Л. Укр., III, 1952, 713). Словник української мови в 11 томах