лем

Лем

сз.

1) Но. Дівча, дівча, вода чиста, лем ти сама єсь нечиста. Гол. IV. 522.

2) Лишь только. Гол. І. Вступленіе, 725.

3) Какъ вставка въ рѣчь: вотъ, вѣдь, же.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лем — (з лемківського діалекту) лиш, тільки [II] Словник з творів Івана Франка
  2. Лем — Лем прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
  3. лем — част. 1》 зах. Але. 2》 зах. Тільки-но. 3》 Ось, але ж. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. Лем — (Lem) Станіслав, нар. 1921, пол. письменник, народився і виріс у Львові; один із найвідоміших наукових фантастів світу; аналіз біологічних та соціальних наслідків розвитку науки та цивілізації; повісті (Едем, Соляріс, Огляд місця події, Катар)... Універсальний словник-енциклопедія