1. Словник української мови Грінченка

лестиво

Лестиво

нар. Льстиво. Найгірший народові ворог бува той, хто лестиво вихваляє нас, щоб ми не по правді про себе думали. О. 1862. IX. 29.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лестиво — лести́во прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. лестиво — Присл. до лестивий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лестиво — ЛЕСТИ́ВО. Присл. до лести́вий. Мовить супутник до нього лестиво: – Містер шановний, чи це [безробітні] для вас диво? (Д. Білоус). Словник української мови у 20 томах
  4. лестиво — ЛЕСТИ́ВО. Присл. до лести́вий. Мовить супутник до нього лестиво: — Містер шановний, чи це [безробітні] для вас диво? (Біл., Зигзаг, 1956, 87). Словник української мови в 11 томах