ливрити

Ли́врити, -рю, -риш

гл. Плохо читать. Вчився він добре на филозофії: в шіснадцять літ письмо мимрив та все по латині ливрив. КС. 1882. IX. 480.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me